Ікона Божої Матері «Троєручиця»

Чудотворний список з ікони Божої Матері «Троєручиця» приніс у Свято-Троїцький монастир його засновник, преподобний старець Іона, з Брянської Білоберезької пустині, де з благословення преподобного Серафима Саровського трудився більше десяти років, перебуваючи під духовним керівництвом учнів преподобного Паїсія Величковського.

Серед шанованих святинь Білоберезького монастиря славилася чудотворіннями ікона Богородиці «Троєручиця», до якої народ ішов з усієї округи. Раз на рік ченці обносили ікону хресним ходом навколишніми селищами. У цих святах ще послушником брав участь і отець Іона.

В один із таких хресних ходів, що відбувалися в зимовий час, карета з іконою та всіма, хто її супроводжував, впала з моста в річку й почала тонути. За молитвою отця Іони до Божої Матері всі залишилися цілими й неушкодженими. Пам’ять про цей порятунок Пресвятої Діви старець Іона завжди зберігав у своєму серці.

За велінням Божим отець Іона прийшов до Києва, оселився у Видубицькому монастирі. Тут він прославився своїм подвижницьким життям і чеснотами, за які двічі сподобився видіння Пресвятої Богородиці з сонмом святих. Божа Матір благословила старця й веліла розпочати будівництво нової обителі на честь Живоначальної Трійці.

Перший престол у монастирському храмі освятили саме на честь ікони Божої Матері «Троєручиця». На прохання старця, в Білоберезькій пустині був написаний список з місцевої чудотворної ікони і переданий у дар «на вічні часи у Свято-Троїцький монастир».

Отримавши такий безцінний дар, ченці новоствореної «обителі старця Іони» (так прозвали новий монастир у Києві) урочистим хресним ходом принесли ікону до Києва. Образ встановили за правим криласом головного монастирського храму, на тому місці, під яким старець Іона ще за життя приготував собі склеп для поховання.

Преподобний Іона дуже любив молитися перед цією іконою. Багато жителів Києва, помітивши таке благоговіння старця, так само прагнули піднести перед новим образом свої молитви і по вірі отримували те, про що просили.

Зберігся переказ, згідно з яким дівиця Матрона Чернієнко, яка мала хвору руку, зневірившись знайти допомогу в лікарів і почувши про київський чудотворний образ, пішки з Молдавії прийшла в обитель преподобного Іони. Після молитви перед іконою Богородиці «Троєручиця» вона повністю зцілилася від недуги і багато дякувала Богові та Його Пречистій Матері за виявлену милість.

Відомий і випадок, коли з Харкова до чудотворної ікони принесли родичі сліпого чоловіка. Після старанної молитви до Божої Матері він, сповнений радості й подяки, повернувся додому абсолютно зрячим.

Влітку 1889 року в Києві лютувала епідемія висипного тифу, яка забрала життя багатьох киян, зокрема й ченців Свято-Троїцької обителі. Тоді з благословення преподобного Іони перед чудотворною іконою «Троєручиця» відслужили водосвятний молебень, а святою водою окропили весь монастир. Того ж дня жорстокий мор припинився, а та братія, яка вже захворіла, отримала зцілення, і ніхто більше не помер.

Спостерігаючи стільки чудес від київського образу Божої Матері «Троєручиця», чимало маловірних і навіть невіруючих людей дивувалися такій великій кількості чудотворінь і приносили справжнє покаяння. Відомий випадок, коли за молитвою до Божої Матері у Свято-Троїцькій обителі зцілився один старообрядник, який важко страждав на хворобу руки, і після цього він покинув розкол.

У 1934 році Іонинський монастир було закрито, а його ченців розігнали або репресували. Чудотворну ікону в цей час зберігали в себе деякі черниці, і щойно з’явилася можливість, передали її до Київського Покровського жіночого монастиря, звідки вона й повернулася згодом до рідного храму.

З відродженням Іонинської обителі в 1991 році братія старанно дбала про відновлення колишніх традицій і монастирського уставу. Чимало людей збираються на соборне читання в монастирському храмі акафісту на честь ікони Божої Матері «Троєручиця», яке відбувається в недільні дні за вечірнім богослужінням.

Святкування на честь київської чудотворної ікони Божої Матері, іменованої «Троєручиця», звершується 12 (25 за новим стилем) липня, а також 1 (14) і 9 (22) березня — у дні першого і другого явлення Божої Матері преподобному Іоні, Київському чудотворцю.

Тропар, глас 8

Веселися, пустыне нераждающая, благодушствуй, неболевшая, яко Матерь Божия умножи тебе чада духовная, благочестия ради насажденная, воздержанием воспитанная, в добродетели преумноженная, Троеручным образом благословенная и Триединому Богу освященная. Сего ради, припадающе, Владычице, умильно сокрушенным сердцем зовем: спаси всех предстоящих и молящихся Тебе, и остени обитель Твою от враг видимых и невидимых. Не отврати Твоя рабы тщи, Тя бо едину надежду и покров имамы.

Кондак, глас 1

Источник исцелений и милостей бездна Троеручная Твоя икона, Богородице, явися, темже и нас, к ней притекающих, от бед и искушений свободи, обитель Живоначальныя Троицы невредиму сохрани, православие во стране нашей утверди и грехи разреши молитвенник Твоих, елика бо хощеши, можеши.