Неділя праотців: щоб ми не стали тими, хто скаже Господові «я відрікаюся від Твого запрошення». Архієпископ Обухівський Іона (Черепанов).
Щоб Різдво не настало непомітно
Свята Церква готує нас до великих християнських свят заздалегідь. Так, перед найвеличнішою подією Воскресіння Христового цілих 47 днів ми приготовляємося до того, щоб гідно зустріти воскреслого Господа. 40 днів несемо тяготи Великого посту, впродовж Страсної седмиці перебуваємо з Христом у Гефсиманському саду, дорогою на Голгофу, а потім біля відчиненого гробу в очікуванні Пасхи.
І перед Різдвом Христовим Церква також встановила особливі дні, в які ми готуємося до пришестя у світ Спасителя. Ще від служби на свято Введення у храм Пресвятої Богородиці співаються різдвяні піснеспіви, і ми чуємо дивовижні слова, якими весь час вітатимемося під час Святок: «Христос народився! Славіте!»
Безпосередньо на «фінішній прямій» Церква знову й знову нагадує нам про свято, що невпинно наближається. Так, передостанньої неділі перед Різдвом, яка називається Неділею праотців, ми звершуємо пам’ять тих святих, які сподівалися побачити втіленого Бога, але за земного життя не дочекалися.
Хто такі праотці
Ми знаємо, що у Бога всі живі. Деякі обрані Богом люди за земного життя не були свідками хресного подвигу Христа, але, безсумнівно, знали, що Він воплотився, народився в убогій печері, вчив, зціляв, любив людей, був розіп’ятий і воскрес. Усе це вони бачили й знали, тому що Великої суботи Христос зійшов у пекло і вивів їх звідти — усіх праведників, починаючи з Адама та Єви.
Чому Адам і Єва праведники, адже вони були першими грішниками? Так, практично одразу вони порушили божественні заповіді, але й перші принесли покаяння. А потім, вигнані з раю, все життя оплакували своє гріхопадіння, і Господь прийняв їхнє каяття.
Після них було безліч праведних чоловіків і жінок — усіх тих, хто сподівався на спокутування первородного гріха й очікував того моменту, коли знову повернеться у Богоспілкування. Пам’ять усіх цих численних святих і звершує Церква цієї неділі.
Не просто не прийду, але «май мене отреченна»
У ці передріздвяні дні чуємо ми й дивовижний євангельський уривок — про те, що якийсь чоловік влаштував великий бенкет і запросив багатьох гостей. Коли настав час, він відправив слуг сказати запрошеним: «Трапеза готова, будь ласка, приходьте». І раптом один за одним усі почали відмовлятися.
Один сказав: «Я купив поле й маю піти подивитися його». Інший відповів: «Я купив п’ять пар волів і йду їх випробувати». А третій взагалі абсолютно по-хамськи відмовився від запрошення: «Я одружився і тому не прийду».
«Май мене отреченна», — чуємо ми в церковнослов’янському тексті. Яке промовисте слово: «прийми моє зречення», тобто «я відрікаюся від твоєї пропозиції». На це господар розгнівався і сказав слузі: «Піди на роздоріжжя, на вулиці й провулки міста і приведи сюди жебраків, калік, сліпих і кульгавих».
Чому прийшли убогі
Усі ми прекрасно розуміємо, про що цей Євангельський уривок. Ідеться про старозавітний народ ізраїльський, якого Господь обрав і оберігав від усіх неприємностей, часто досить жорстко зберігав від ухилення в язичництво та ідолопоклонство.
І попри те, що був покликаний Господом на бенкет у Вічності, ізраїльський народ відмовився від запрошення. Він знищував пророків, не слухав праведників і, зрештою, віддав на розп’яття Сина Божого — Господа Іісуса Христа.
Тоді Господь відкинув той народ, якого так пестив, плекав, виховував, і звернувся до «жебраків, калік, сліпих і кульгавих» — тобто до язичницького світу, всіх тих людей, яких не обрав від початку і які перебували в пітьмі невідання. З них Господь і створив Свою Церкву. Вони прийшли і наповнили Його звану вечерю.
Для кого вільні місця?
У цьому євангельському уривку є чудові слова. Наостанок слуга каже господареві: «Пане, твоє повеління виконано, але залишилися вільні місця». Для кого ці місця? Вони для нас із вами.
Ми теж покликані на звану вечерю, нас теж чекає Господь. Тут, у земному житті, звана вечеря — це Євхаристія, Трапеза Господня, без якої людина не може увійти в Царство Небесне. На кожній Літургії Господь кличе всіх: «Прийдіть, їжте. Пийте від неї всі», запрошуючи нас причаститися Святих Христових Таїн.
Якщо приступаємо до Божественної Трапези, ми стаємо учасниками званої вечері. Але якщо ухиляємося, нехтуємо Божественною їжею, то горе нам.
Пам’ятаймо цю притчу, і хай там який може бути привід, не відмовляймося від трапези Господньої, причастя Тіла і Крові Христових. Допоки є вільні місця, давайте щонеділі ставати співучасниками цього бенкету, щоб і в вічності насолоджуватися Божественними Небесними Дарами.
***
Дивіться також відео цієї проповіді:
***
Інші проповіді намісника та братії Іонинського монастиря завжди доступні за посиланням у спеціальному розділі нашого сайту.
Також дивіться їх одразу на каналі Іонинського монастиря на YouTube (переходьте за посиланням і обов’язково підписуйтеся).
