Архієпископ Обухівський Іона — про дари від Бога, яких нам варто просити у святковий день П’ятдесятниці.
***
Сьогодні — наш день, день кожного християнина, який від щирого серця бажає жити по-Божому. У цей день ми згадуємо прихід у світ і зішестя на апостолів Святого Духа. Відтоді й донині Він оживляє кожну людину, яка хоче спастися, хоче бути громадянином Небесного Царства, хоче бути святою. Ми, власне, збираємося в храм для того, щоб Господь у таїнствах Причастя Тіла і Крові Христових дав нам особливу благодать у цьому святому місці, щоб ми вдосконалювалися.
Ми пам’ятаємо про подію, яка сталася багато століть тому: Святий Дух зійшов у вигляді вогняних язиків на апостолів. Вони почали проповідувати різними мовами, зрозумілими людям, які прийшли на поклоніння в Єрусалим, і кожна людина чула своєю рідною мовою слова про велич Божу.
Тоді ж апостол Петро виголосив першу в історії Церкви проповідь. Після неї увірувало декілька тисяч людей, і це теж диво. Тільки уявіть: без гучномовців, без мікрофонів говорити так, щоб тебе почули тисячі. Я думаю, це дія благодаті Святого Духа, яка торкнулася слухачів, і навіть якщо хтось чогось не дочув, благодать Божа заповнила те, чого не вистачало кожній людині.
І нині Божественна благодать дає те, чого нам не вистачає для спасіння. У Таїнстві висвячення на священника вимовляються дивовижні слова: «Божественна благодать, яка завжди немічне лікує та виснажене поповнює, проручествує такого-то і такого-то в диякона або в пресвітера». Дійсно, Божественна благодать лікує немічних і заповнює те, чого в людині бракує. Але вона діє тільки тоді, коли ми цього бажаємо.
Ми пам’ятаємо заповіді блаженств. Перша з них звучить так: «Блаженні вбогі духом» (Мф. 5, 3). Що це означає? Вбогі — це ті, хто відчувають нужду. Вбогі духом — ті, хто відчувають нужду, потребу в благодаті Святого Духа. Ті, хто розуміють, що без неї вони не можуть жити ані по-людськи, ані по-Божому. Блаженні ті люди, які постійно протягом усього свого життя, незалежно від того, в якому стані вони перебувають — в стані падіння або в стані піднесення — завжди відчувають потребу у всемогутній благодаті.
Я багато разів на проповідях наводив слова преподобного Паїсія Афонського, які кожній людині потрібно запам’ятати назавжди — настільки вони важливі. Так ось старець говорив, що для того, щоб досягти успіху в духовному житті, потрібно пам’ятати дві речі: що нашого в нас — тільки гріхи. А все, що в нас є доброго, — це дія благодаті Святого Духа.
Якщо будемо це пам’ятати, знати не тільки розумом, але й серцем, то недалеко ми будемо від Царства Божого. Тому що серце наше гріховне, пристрасне. Часто, якщо робимо щось добре, воно починає це приписувати собі. Ми впадаємо в марнославство, пишаємося, привласнюючи собі те, що насправді нам жодним чином не належить. Тому й розум, і серце треба завжди тримати в цій думці і пам’ятати про дію дарів благодаті Божої.
Господь премудрий. Господь — серцезнавець. Він знає, що корисно і що шкідливо кожній людині, і дає благодаті стільки, скільки людина зможе прийняти. Головне — просити її та дякувати Господу завжди, коли в нас щось виходить. Тому що джерело добра — Сам Господь.
У цей день, коли у вигляді вогняних язиків апостоли отримали благодать Святого Духа і стали передавати її потім своїм наступникам — єпископам і священикам, народилася наша Церква. У день народження Церкви Христової будемо пам’ятати про всемогутню благодать, в якій ми повинні буквально змушувати себе відчувати потребу. Саме змушувати — тому що серце не завжди це розуміє. Однак розумом потрібно це усвідомлювати й просити Бога: «Царю Небесний, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Блаже, душі наші».
***
Дивіться також відео цієї проповіді:
***
Інші проповіді намісника та братії Іонинського монастиря завжди доступні за посиланням у спеціальному розділі нашого сайту.
Також дивіться їх одразу на каналі Іонинського монастиря на YouTube (переходьте за посиланням і обов’язково підписуйтеся).
