Залежно від того, як ми жили, і смерть може бути різною. Про когось кажуть «відійшов до Господа», а багатія з притчі Господь попереджає: «Цієї ночі душу твою зажадають від тебе» (Лк. 12, 20).
Архієпископ Іона — про те, що робити, коли, здавалося б, усе виходить і справи йдуть на лад.
***
У сьогоднішньому Євангельському читанні ми чули слова: «В одного багача угобзися нива» (Лк. 12, 16). Що це означає? В якоїсь людини, очевидно, землевласника, видався багатий урожай.
Ми знаємо, що врожай — річ примхлива і не завжди залежить від кількості вкладеної праці. Можна трудитися, проводити меліоративні роботи, правильно і вчасно все засіяти, але різноманітні природні катаклізми запросто можуть ці зусилля звести нанівець. І навпаки, навіть за мінімальних зусиль, якщо погода гарна і все сприяє, урожай дійсно виходить величезним. Як сказано в Євангелії: «Нива угобзися».
Тож, землевласникові угобзилася нива. Що ж він робить далі? Відразу ми бачимо прояв у цієї людини серйозного егоїзму. Практично всі його роздуми пов’язані зі словом «я», «моє».
«Я буду відпочивати», «я зроблю житниці», «я зруйную перед цим старі житниці», «я житиму в заможності та спокої решту мого життя». На що Господь Серцезнавець говорить йому: «Безумцю, що ти плануєш, що ти якаєш? Цієї ж ночі твою душу буде забрано від тіла. І кому лишаться всі ці багатства, усі твої роздуми та плани?..»
Істинно, безумець.
Господь завершує притчу словами, що потрібно не за земним багатством гнатися, а «багатіти в Бога».
Що значить — багатіти в Бога? Навіть за хорошого врожаю, який є подарунком від Господа, насамперед слід думати про те, щоб цей урожай, цей дохід спрямувати на благо, на спасіння своєї душі.
Це особливо актуально звучало в старозавітні часи, тому що всі пророки говорили дуже багато про милостиню. Як цар Давид, наприклад: «Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть» (Пс. 111, 9). Але актуальні ці слова і для нашого часу.
Нам теж дуже важливо пам’ятати, що якщо Господь посилає статок, ним потрібно розпоряджатися так, щоб Господь не назвав нас божевільними подібно до цього нещасного багатія. Треба ділитися своїм багатством з тими, хто цього реально потребує, і тоді правда наша перебуватиме навіки.
Також необхідно пам’ятати, що Господь подає нам не тільки матеріальні блага. Він дає нам безліч інших речей, потрібних і важливих для нас. Це розум, інтелект, освіта, різні обдарування, якими Господь щедро нас наділяє. Чому я кажу «щедро»? Тому що є люди, які просто не мають фізичної можливості жити повноцінним життям.
Нас же Господь наділив усім. Як ми розпоряджаємося цим багатством?
На літургії ми чуємо слова: «Твоя від Твоїх, Тобі приносяща». Ми приносимо Господу те, що Він нам дав, розуміючи, що все, чим ми володіємо, — це подарунок від Нього. Частину цього дару ми повертаємо Йому і говоримо: «Господи, дякую, повертаю Тобі Твоє».
Ті дари, які в нас є, потрібно повертати Господу через благодіяння, через добрі справи. Адже благодіяти можна не тільки матеріально, а й словом, ділом, допомогою, підтримкою. Є маса способів, як спрямувати багатство, яке дає нам Бог, на благо. Щоб багатіти в Бога, як Господь говорить у нинішньому Євангельському читанні.
Тож, дорогі мої, будьмо уважними до себе, і тими багатствами, які Господь дає нам — чи то матеріальними, чи то душевними, чи то духовними, — обов’язково ділитимемося з ближніми. Якраз нещодавно ми чули в Євангелії про те, хто наш ближній. Той, хто тут і зараз потребує нашої допомоги.
Дай Бог бачити цього ближнього, докладати зусиль, щоб його побачити. Бо часто наші серця настільки черстві, що ми не хочемо навіть помічати, що хтось поруч потребує підтримки.
Дай Бог нам це бачити і щедро ділитися тими багатствами, якими обдарував нас Господь.
***
Відеозапис цієї проповіді дивіться на каналі Іонинського монастиря на YouTube (переходьте за посиланням і обов’язково підписуйтеся):
***
Інші проповіді намісника та братії Іонинського монастиря завжди доступні за посиланням у спеціальному розділі нашого сайту.
