У день запуску оновленої версії сайту Іонинського монастиря представляємо фотопроект фотографа Віктора Кушніра «Розписи Іонинського».
Наш монастир розписувався у два етапи, які відповідають двом етапам будівництва храму.
Спочатку храм був побудований 1871 року за проектом військового архітектора. Це було зроблено тому, що тоді монастир розташовувався на території військового відомства. А всі подібні споруди проєктувалися таким чином, щоб у разі потреби використовувати їх для оборонних та інших військових цілей.
Тоді ж, у 70-х роках ХІХ століття, храм розписали.
Від старих розписів збереглося небагато. Наприклад, собор святих з боків центральної нави, зображення Бога Саваофа на так званій тріумфальній арці центральної нави та — що особливо цінно для шанувальників преподобного Іони — зображення двох явлень Божої Матері (1 березня 1861 року та 9 березня 1862 року) над північним і південним виходами з храму.
Ці розписи зроблені ще за життя преподобного Іони, і художник, яких їх писав, керувався вказівками нашого Старця.
Вдруге храм розписували на початку ХХ століття — з тієї причини, що він не вміщував уже численних братів і парафіян монастиря, які сягали кількох сотень людей, і було ухвалено рішення значно його розширити. Добудовано лівий, Всіхсвятський боковий вівтар. Розширено правий, Троєручицький боковий вівтар. Добудовано притвор, а фасад отримав три куполи, розташовані по осі фасаду.
Тоді ж храм розписали вдруге, цього разу учні лаврської іконописної школи. Збереглося навіть декілька імен авторів розписів.
Практично всі розписи того періоду дійшли до нас.
За радянських часів храм був дуже сильно пошкоджений. Його розгородили цегляними перегородками на окремі приміщення. Причому перегородки проходили прямо по арках, у зв’язку з чим половину розписів на арках було збито.
Під час відновлення наприкінці 90-х — на початку 2000-х років довелося відновлювати не тільки втрачену штукатурку, а й втрачені фрагменти розписів.
Також були втрачені всі стелі. Але, слава Богу, залишилися фотографії, зроблені до обвалення. Розписи на стелях відновлювали за цими фотографіями.
Реставрація розписів триває, тому що вони зазнають впливу кіптяви, кадильного диму, руйнуються під впливом конденсату від дихання тих, хто молиться в храмі. Тобто процес реставрації практично не переривається, як і в будь-яких старовинних храмах.
Над реставрацією розписів спочатку працював Микола Андрійович Романченко, який відновив більшу частину. Зараз роботи очолює Наталія Десятникова.
***
Ви завжди можете підтримати реставраційні роботи в монастирі, перерахувавши пожертвування на карту Монобанк: 5375 4114 2681 2124 (власник картки Максим Ч. (Іона Черепанов)
Або пожертвувати в 1 клік: https://send.monobank.ua/7uBsxTYSXe
