Архієпископ Іона (Черепанов) — про те, які духовні дари та відкриття приносить нам п’ята неділя Великого посту.
Господь попереджав, що це все має відбутися
Цієї неділі, за тиждень до Страсної седмиці та входу Господнього в Єрусалим, ми чуємо в Євангелії слова Христа, звернені до апостолів: «Ось, ми сходимо до Єрусалима, і Син Людський виданий буде первосвященникам і книжникам, і осудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам» (Мк. 10, 33). Господь знав, що на Нього чекає. Апостоли ж не зовсім уявляли собі, про що Він говорить, і тільки після скорботних і славних подій Його розп’яття і воскресіння зрозуміли, про що була ця розмова дорогою з Галілеї до Єрусалима.
Якщо хтось із вас був на Святій Землі, то знає, що Галілея географічно розташована значно нижче Єрусалима, і дорога з Галілеї до Єрусалима завжди йде вгору. Тому Христос і каже «сходимо», тобто піднімаємося. І говорить Він це не тільки в прямому, а й у переносному, духовному значенні. Тому що шлях до Царства Божого — це сходження. Сходження складне і важке, і, як ми вже знаємо зі слів Христа, пов’язане з несенням хреста.
Коли два апостоли сказали Господові: «Дай нам сісти у Тебе, одному праворуч, а другому ліворуч у славі Твоїй», Він їх запитав: «Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хреститись хрещенням, яким Я хрещусь?» Вони відповіли: «Можемо» (див. Мк. 10, 35-39).
Так кожен християнин, якщо хоче увійти до Царства Небесного, в Небесний Єрусалим, має бути готовий до того, що в той чи інший момент життя, а часто й усім своїм життям доведеться розпинатися з Христом. Доведеться разом із Христом терпіти скорботи, насмішки, наругу і розп’яття.
Христос нас попереджав, що це все має відбутися. І зараз, коли наша Церква перебуває у скорботних обставинах, варто пам’ятати про ці Його слова. Якщо ми заради Нього будемо з любов’ю, з повним упованням на Нього, з повною вірністю Його Церкві терпіти все те, що нам попущено, то ми вже будемо на шляху до Небесного Єрусалима, будемо близькі до Царства Божого.
У такі моменти завжди згадуйте преподобну Марію Єгипетську
Цього дня ми також звершуємо пам’ять великої святої — преподобної Марії Єгипетської. Минулого тижня дехто з вас був на Маріїному стоянні, хтось, можливо, слухав його по трансляції, і ми багато разів повторювали слідом за преподобною Марією та преподобним Андрієм Критським: «Помилуй мене, Боже, помилуй мене».
Преподобна Марія дала нам приклад боротьби з пристрастями. Її житіє наводиться під час Великого посту для нагадування, що немає жодного гріха, якого б не пробачив Господь, і немає жодної гріховної немочі, з якою б людина не впоралася за допомогою всемогутньої благодаті Божої.
І навіть якщо часто здається, що гріх наш важкий, що ми ніколи не отримаємо прощення, потрібно завжди пам’ятати про покаяння святої Марії Єгипетської. Якщо здається, що неможливо побороти пристрасть, що вона повністю тяжіє над нами, в такі моменти завжди згадуйте преподобну Марію. Адже вона тільки тоді змогла змінитися, коли прикликала на допомогу Господа і Його Пречисту Матір. Так і ми — тільки за допомогою благодаті Божої зможемо позбутися будь-якого нашого гріха й отримати прощення від Господа.
Дорогі мої, будемо боротися з нашими немочами, протистояти тому злу, яке оточує нас, оточує нашу Церкву, з любов’ю молитися за гонителів, сподіватися на Господа, терпіти заради Господа і знати, що Господь — переможець смерті й диявола, і що Церкву не зруйнувати, не знищити. У цьому прикладом нам слугують наші новомученики, які зазнали набагато страшніших утисків, яких засилали, розстрілювали, по-звірячому винищували, але вони зберегли віру.
Будемо сподіватися на Господа, радіти у Господі й жити в Господі. Амінь.
***
Дивіться також відео цієї проповіді:
***
Інші проповіді намісника та братії Іонинського монастиря завжди доступні за посиланням у спеціальному розділі нашого сайту.
Також дивіться їх одразу на каналі Іонинського монастиря на YouTube (переходьте за посиланням і обов’язково підписуйтеся).
